Життя у новій країні – нова мова, нові правила, нові люди. Життя виглядає схожим, але по суті інше. Туга за запахом дому, за розмовами, де не треба нічого пояснювати. Туга за тим, щоб просто бути собою – без страху і сумнівів у правильності сказаного. Тебе й так зрозуміють.
Хто я тут, якщо там я був кимось іншим?
Іноді достатньо бути поруч із тими, хто знає, як це — сумувати за місцем, якого більше не існує таким, яким ти його пам’ятаєш. З тими, хто розуміє, що означає бути «звідси» і «звідти» одночасно.
Ніхто не зрозуміє тебе краще, ніж ті, хто пройшов цей шлях.
У «Нашому колі» – кожна із нас пройшла свій шлях міграції.